Лінгвістичні

   

      задачі

з української мови

            Задача 1.

Учневі дано завдання розібрати словосполучення: на землі, проти бурі, біля річки, степ квітував. Учень не зміг цього зробити. Чому?

              Задача 2.

Чому у творі вчителька підкреслила словосполучення: приймати участь, сміятися над ним, перевірити по словнику, дякувати маму, вибачте мене? Як правильно утворити словосполучення?

               Задача 3.

У наступному тексті важко визначити види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Чому? Знайдіть питальне та окличне речення.

Вечірнє сонце наближалося. До заходу навколо лежав широкий степ своїми квітучими берегами. Він зливався з велетенським шатром. Неба який простір чи є. Десь у світі така краса сріблястою змійкою. Звивалися по степу річка. І губилася за обрієм. Повівало вечірньою прохолодою.

                  Задача 4.

Посварилися між собою частинки речень. Розбіглися в різні боки. Вийшла нісенітниця:

1.    На те й голова… Ти будь ще добріша…

2.    Мішків гречаної вовни… З великої хмари…

3.    Коли люди до тебе добрі… Ніж мертва літера…

4.    Малий дощ… Намолов сім…

Як помирити частини речень?

                   

              Задача 5.

В реченні зник розділовий знак:

 Травень у лісі чарівна пора.

Який розділовий знак повинен стояти? Чому?

                Задача 6.              

У реченні:

 Послужлива дитина потіха для батьків  Незнайко поставив кому.

Який розділовий знак треба ставити в даному реченні? Чому?

                 Задача 7.

 Загубилися між словами  в реченні тире й кома:

Вітчизна наша мати воля стяг.

Де повинно стояти тире, а де – кома? Чому?

                    Задача 8.

Поставив Розумник розділові знаки в реченнях, а пояснити не може:

 Весела думка – половина здоров’я.

 Красне слово – золотий ключ.

Чому в тих реченнях ставиться тире?

                      Задача 9.

Незнайко навів приклад речення з однорідними підметами:

 Небо заступили хмари.

Чи можна вважати його приклад правильним? Чому?

                         Задача 10.

Розбирали учні речення, знайшли граматичну основу:

 Легкі тумани серпанками сонні долини вкривають.

Назвіть цю основу.

                         

                   Задача 11.

Розумник стверджує, що у реченні:

 Пливе й пливе своїм шляхом рідна планета  немає однорідних членів речення.

Незнайко вважає, що є. Хто з них правий і чому?

                  Задача 12.

Кома вважає, що вона стоїть між однорідними присудками в реченні:

 Піду, погуляю я після уроків.

Чи можна з нею погодитись? Чому?

                    Задача 13.

Незнайко отримав завдання: виписати двоскладні речення з тексту.

Завдання він виконав:

1.    Боже великий єдиний нам Україну храни!

2.    Світи зоре на все поле…

3.    Будеш лежати Тарасе на рідній Україні.

Чи правильно виконане завдання? Допоможіть Незнайкові виправити його помилку.

                        Задача 14.

Заблукала кома в реченні:

Возрадуйся мій сивочолий Києве!

Правильно чи ні відокремлене звертання? Чому?

                        Задача 15.

Ти наше диво калинове, кохана українська мова!

Слова «диво» і «мова» вважають себе іменними присудками. Чи можна з цим погодитись? Чому?

                       

                   Задача 16.

Повтікали другорядні члени речення. Стало речення непоширеним. Як допомогти йому? Які члени речення допоможуть йому стати поширеним?

1.    Сонце ( на який час?) засліпило (кого?).

2.    (Яка?) доріжка стелиться між (якими?) (чим?).

3.    Подихає (який?) вітерець і розносить (що?) (якого?) (чого?)

                       Задача 17.

Розгубився Незнайко, не може знайти речення з однорідними членами.

1.    Ліс якусь хвилину стояв нерухомо, вітер стих.

2.    Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева.

3.    Полохливий заєць пригина вуха, витріща очі і немов порина десь у море лісових звуків.

Де речення з однорідними членами? Доведіть свою думку.

                       Задача 18.

Подув сильний вітер і здув усі розділові знаки в реченні:

Усе чарує зір кругом ріка і луг і вода.

Скрізь червоно на небі на узгір’ях і на горі.

Які розділові знаки мають бути в реченнях? Чому?

                       Задача 19.

Дала завдання вчителька Незнайкові: списати речення з однорідними членами. Незнайко виконав завдання:

У шкільному саду ростуть яблуні, груші, плодові дерева, сливи.

У похід вирушили школярі й старшокласники.

У нашому лісі водяться зайці, вовки, лисиці, різні тварини.

Які помилки зробив Незнайко? Як можна їх виправити?

                   

                 Задача 20.

Підказали однокласники Петрику, що у реченні Сонце підбилося вгору і яскраво засвітило і туман розвіявся треба перед і поставити кому. Тільки  не знає він перед яким і має бути та кома.

Як поставити розділові знаки в реченні?

                     Задача 21.

Вчив Розумник Незнайка: « Двокрапка і тире при прямій мові ставляться так, як і при узагальнюючих словах». Не може бідолашко знайти пряму мову в реченні:

 Широка моя тюрма  думає Тарас і хоч би одне деревце!

Як поставити розділові знаки в реченні?

                        Задача 22.

Хіба таке буває?

Будинок зводять із тканини

Сорочки шиють з пластиліну

Звіряток ліплять з молока

Коктейлі роблять із зерна

Там випікають хліб з картону

Таблиці клеять із бетону

Будують дамби із пластмаси

Там посуд виробляють з м’яса

Котлети смажать із піску

Скло виплавляють із бузку

Букети роблять із малини

Варення варять із цеглини.

Як правильно поставити розділові знаки, щоби вірш мав зміст?

                  Задача 23.

Незнайко доводив, що хата – палац, дівчина – хлопець є антонімами. Чи можна з цим погодитись? Чому?

                   Задача  24.

Вчителька запропонувала своїм учням скласти твір про косу. П’ятикласники описали зовсім різні предмети. Чому так сталось?

                  Задача 25.

Відомо, що квітень в різних регіонах України має різні назви: краснець, луковець, снігогін, водолій, дзюрчальник. Цікаво чому?

                 Задача 26.

Петрик і Наталка склали опис лисички. З’ясувалося, що вони писали про зовсім різні предмети. Чому?

                  Задача 27.

До Незнайка прийшли гості. Почав він запрошувати їх до столу, частувати різними стравами: «Куштуйте на здоров’я». «Не куштуйте, а їжте на здоров’я» - виправили його.

Яку форму треба обрати, щоб звернутись до гостей?

                   Задача 28.

Написала Оксанка твір. Відчуває, що щось не так.А що? Не зрозуміє:

На море та землю спустився тихий вечір. Засвітилися вікна будинків приморського міста. На маленькому острівку засвітився ліхтар маяка. У небі засвітилися зорі, а між ними засвітились червоні й зелені вогники літака. На всіх кораблях у порту засвітилось електричне світло.

Якої помилки припустилася дівчинка? Як їй можна допомогтиоЦФ                                                 ?

                     Задача 29.

7Не сподобався Розумнику текст, що склав Незнайко:

Стежкою біжить маленька дівчинка. Маленькі кістки смішно підстрибують у неї на плечах. А квіти вклоняються їй своїми маленькими голівками. Вона простягає до них маленькі рученята, струшує з них маленькі крапельки роси.

Що не сподобалось Розумнику? Що треба змінити в тексті?

                     Задача 30.

Вирішив поет вірш скласти, але не знає, які слова дібрати:

Як виросту – збудую ( дім, будинок, хату);

На хаті колесо ( приладнаю, приб’ю, прикріплю);

А там я поселю ( крилату, летючу, літаючу);

Лелечу, клекітну ( родину, сім’ю, пару, батьків);

Нехай мені щоночі ( здається, сниться, ввижається);

Що я літаю, наче ( пташка, птиця, птах).

Які слова необхідно вибрати, щоб слова у вірші римувалися?

                        Задача 31.

Розмовляв Незнайко зі старенькою бабусею, але не все зрозумів: багато  фразеологізмів вживає вона, за значення їх Незнайко не знає:

Намотати на вус; виходити з себе; робити з мухи слона; братися за розум; накивати п’ятами; сім п’ятниць на тиждень

Як пояснити фразеологізм?

                         Задача 32.

Розгубилися синоніми, розпалися ряди:

Веселий, радужний, крилатий, журливий, радісний, лагідно, галасувати, мудрий, сумний, зал, бадьорий, вітер, нежурливий, гортати, невтішний, приязно,  кімната, ураган, репетувати, любо, приміщення, печальний, буря, ревти, мирно.

Складіть синонімічні групи. Чи відносяться синоніми кожної групи до однієї і тієї частини мови?

                         Задача 33.

Пообіцяв Незнайко Розумникові записати слова, вжиті в переносному значенні. Виконав завдання так:

 Весела дівчина, срібний голос, сумує ліс, схлипує дитина, золота ложка, срібний ніж, веселе місто, золота людина, схлипує джерельце, сумує матір, срібне волосся, золоті руки, веселі сніжинки, сумує небо, схлипує вітер.

Чи правильно виконав завдання Незнайко? Які ж слова вжиті в переносному значенні?

                          Задача 34.

Неуважним був на уроці Петрик. Не знає він, які це слова, вжиті в переносному, а які – в прямому значенні.

 Золотий перстень. Золоті руки.

 Солодке життя. Солодкий гай.

 Залізний стілець. Залізна воля.

  Ідуть дівчата. Ідуть дощі.

 Тепла вода. Тепла зустріч.

 Гомоніли хвилі. Гомоніли діти.

Які слова вжито в переносному значенні?

                             Задача 35.

Приїхав Незнайко з-за кордону. Змужнів, по мудрішав, став у мовленні вживати іншомовні слова; риторика, імпорт, педіатр, нетто, біографія, інформація, дискусія, гігантський, фонограма, бібліографія.

Важко стало з ним спілкуватись. Що означають іншомовні слова Незнайки?

                             Задача 36.

Засперечався Івасик з Андрійком. Івасик стверджує, що відгадки до загадок, - це багатозначні слова, Андрійко ж наполягає, що це багатозначні слова і антоніми.

1.    Здавна я служу людині,

Я у маминій машині,

На сосні чи на ялині,

А у когось ще й на спині.

   

2.    Мене знайдеш у плащах,

Пальтах, сукнях, піджаках,

Чоловічих сорочках.

Де ж іще? А ще – в річках.

3.    Я у кожній деревинці.

Квітці, кущику, травинці.

         В класі ж на уроці мови

         Ти побачиш мене в слові.

 

    4. Тезки ми: мій друг і я,

         Відгадай: хто він, хто я?

         Схожий він на апельсин

         І на небі лиш один.

         Нас же в батька – кільканадцять,

         Я й брати – всього дванадцять.

Всі відгадки є багатозначні слова, а які – антоніми?

                        Задача 37.

Сховалися в реченнях фразеологізми:

Пригода була їм на руку.

Як не мудруй, а правди ніде діти, кінців не можна поховать.

Вона все ходить, з уст ні пари.

Де фразеологізми в реченнях? Що вони означають?

                         Задача 38.

Чи можна передати одним словом значення наведених фразеологічних зворотів?

 Пекти раків, на сьомому небі, взяти себе в руки, розбити глек, надути губи, очам не вірити, повісити носа, скипіти від злості.

                           Задача 39.

Розумник стверджує, що серед поданих слів є антоніми:

Повільно, кінець, над, сумувати, швидко, за, чорний, мир, початок, далекий, холодний, під, вверх, відпочивати, проти, радіти, здоров’я, білий, жити, близький, вниз, гарячий, багато, хвороба, працювати, мало, війна, вмирати.

Чи правильне твердження Розумника?

                                     Задача 40.

Знайшов Розумник стару книжку з прислів’ями, а прочитати не може, деякі слова стерлись від часу:

Важко в навчанні, але … в роботі.

Маленька праця краща за … безділля.

М’яко стеле, та … спати.

Що вранці не зробиш, то … не наздоженеш.

Краще розумна догана, ніж дурна …

На чорній землі … хліб родить.

Які слова пропущено?

                                Задача 41.

Загубилися Підмети і Присудки, не можуть один одного знайти. Як їм допомогти в цьому?

 Підмети: горобці, солов’ї, зозулі, ластівки, журавлі, сороки, ворони, півні, голуби, гуси, качки.

 Присудки: воркують, кахкають, щебечуть, гелгочуть,  кукурікають, кують, цвірінчать, курличуть, тьохкають, скрекочуть, каркають.

                           Задача 42.

Порахуйте скільки голосних в сумі у словах.

Доля, щирість, солов’їний, ряд, степ.

                           Задача 43.

Як ви вважаєте, скільки шиплячих звуків у словах?

Джем, яєчня, дощомір, хижак, чимшвидше.

                            Задача 44.

В якому рядку 5 шиплячих звуків?

а) височенький, широкий, шана, шип, черевик.

б) чорний, брошура, шимпанзе, шнурок, шипіти.

в) хрящ, читати, журба, шари, собачка.

                        Задача 45.

Порахуйте, скільки дзвінких звуків у словах:

Меблі, дорога, сон, літо, ранок.

                         Задача 46.

Визначте, скільки дзвінких приголосних у словах.

Льодяник, всюдихід, бряжчати, шах, дзьоб.

                        

                           Задача 47.

Полічіть скільки глухих приголосних звуків у поданих словах.

Козак, щоденно, вищий, сила, радість.

                            Задача 48.

Визначте, у котрому рядку є 8 глухих звуків.

А) Зошит, годинник, ручний, підносиш, кіт.

Б) Затишшя, від’їзд, ходжу, підлісся, аеропорт.

В) Спросоння, просьба, вівця, боротьба, відчуття.

                             Задача 49.

Скажіть, скільки м’яких приголосних звуків у кожному рядочку.

А) Льон, радий, юний, лілія.

Б) Їсти, боятися, бульйон, сьомий.

В) Пальці, няньчити, діло, сьомий.

                            Задача 50.

Визначте, в якому рядку є голосний звук (а).

1.    Зоря, косарі, поштар, школяр, цар.

2.    Лопата, подія, джміль, ліс.

                           Задача 51.

Скільки дзвінких приголосних у словах?

Яскравий, літо, трава, листя, сніг, оркестр, марш.

                         Задача 52.

Скільки глухих приголосних у словах?

Цупкий, коса, полуниця, яблуко, айстра, реклама,  українець.

                            Задача 53.

Скільки м’яких приголосних у словах?

Одягатись, м’який, льон, лютий, карась, м’ятний.

                            Задача 54.

Визначте, в якому рядку є в усіх словах є голосний (у).

1.    Курінь, будівник, відчувати, юрта.

2.    Буквар, вузький, юшка, токар.

                           Задача 55.

В якому рядку в усіх словах є приголосний звук (й).

1. Йордан, бойовий, серйозний, Ява, доля.

2. Йому, синій, таємний, з’єднати. Герой.

                               Задача 56.

В якому рядку в усіх словах є голосний звук (е)?

1. Егоїзм, європеєць, завершення, ідеал.

2. Об’єднання, займенник, п’єдестал, зранку.

                                  Задача 57.

В якому рядку в усіх словах відбулось спрощення у вимові?

1. Контрастний, радісний, чесний.

2. Кістлявий, зап’ястний, шістнадцять.

                                 Задача 58.

В якому рядку в усіх словах відбулися зміни при вимові?

1. На дошці, смієшся, у ложці.

2. Багато, оренда, гарячий, борсук.

                                 Задача 59.

В якому рядку в усіх словах є приголосний (д)?

1. Добрий, джем, дзвінок. Здвоїти.

2. Дата, доказ, видолинок, дружба.

                                   Задача 60.

В якому рядку в усіх словах є приголосний звук (з)?

1. Вазон, морозить, медуза, відзнака.

2. Здоров’я, кукурудза, закон, заєць.