олочиський
районний методичний кабінет
Уроки позакласного
читання з української
літератури в 5 – 7 класах
2017
Автор: Л. В. Посполіта – вчитель української мови та
літератури Ожиговецької загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів.
Рецензент: Н. І. Край дуба – методист НВК.
Л. В. Посполіта «Уроки позакласного читання з
української літератури в 5 – 7 класах». Методичний посібник
У посібнику
розроблено плани-конспекти уроків позакласного читання з української літератури
в 5-7 класах.
На даному
матеріалі пропонуються різні нестандартні підходи до проведення уроків
позакласного читання з української літератури в 5-7 класах.
Матеріали
посібника можуть бути використані вчителями-філологами, студентами педагогічних
факультетів, шкільних відділень вищих навчальних закладів.
Шановні
колеги !
Урок літератури –
це урок добра, краси, гармонії, любові та й життя загалом. Адже в рядках
фольклорних і класичних творів відбивається великий і розмаїтий світ – минуле,
сучасне й майбутнє.
Нам, шановні
колеги, випало нелегке завдання – донести до кожного учня найглибший сенс і
найдосконаліші образи української літератури, показати, що національне
мистецтво слова стоїть на рівні кращих зразків світової літератури.
Література в
шкільному курсі є не лише джерелом певної інформації, вона – головний (а може,
і єдиний) вихователь, який не “виховує”, універсальний порадник, який не нав’язує, взірець,
який не вимагає наслідування.
Цей потенціал ми
маємо використовувати якнайповніше, особливо ж, якщо взяти до уваги, що жити
нам доводиться в часи гострих духовних та моральних криз і сучасна молода
людина занадто далеко відходить від ідеалів добра, людинолюбства, честі й
чесності.
Перед учителем
словесності й літератури нині стоїть важливе завдання: з одного боку,
підготувати кваліфікованого, грамотного читача, а з другого – виховувати
Людину, Особистість. Адже в суспільстві ми живемо і взаємодіємо в різних
іпостасях. Тому необхідно, щоб дитина не тільки добре орієнтувалася в
особистостях поетики, стилістики, літературознавства загалом, а й уміла
розпізнавати добро і зло.
Тому вчитель
мусить кожної хвилини дбати, щоб робота з учнями зачіпала найтонші струни їхніх
душ, він має дбайливо оберігати й поновлювати духовний світ дитини.
У цьому посібнику
пропоную плани – конспекти уроків позакласного читання з української літератури
для 5, 6 класів.
Створюючи
посібник, я намагалася подати матеріал якомога ширше, використовуючи
нетрадиційні методи викладання літератури. Тому вчитель може на власний розсуд
формувати назву уроку, зважаючи на рівень підготовки, психологічні особливості
класу, наявність і різноманітність технічних засобів навчання, наочних
посібників тощо.
Сподіваюся, що
даний посібник буде корисний для вас, шановні колеги.
На завершення моє
побажання колегам: працюймо, творімо, бо від нас залежить, з якою світоглядною
позицією підростаюче покоління утверджуватиме незалежну Україну; виконаймо наше
призначення гідно, як то завше велося для вчителів – філологів. Творчих вам
успіхів і наснаги у вашій нелегкій, але почесній праці.
5 клас
Урок 1.
Добро запали в нас, Пане!
Хай в людях гнів перестане!
Потім любов – хай зародить,
В крові ніхто хай не бродить!
Л. Баранович.
Тема: Урок позакласного читання Українська героїко – фантастична
казка “Красний
Іванко і закляте місто”.
Мета: На основі казки дослідити життєві
випробування героя, вчити учнів розрізняти добро і зло; стимулювати учнів до
роздумів над важливим життєвим вибором; формувати високі етичні ідеали;
виховувати сміливих захисників України.
Обладнання: виставка збірок народних казок,
ілюстрації до казок.
Міжпредметні зв’язки: українська мова, народознавство.
Хід уроку:
І. Повідомлення теми і мети
уроку.
- Любі друзі! Вирушаємо в дорогу! Якою вона буде –
легкою чи тяжкою, цікавою чи нудною, залежатиме від нас. А друзі пізнаються
саме в дорозі.
ІІ. Словникова робота.
1. Пояснити та записати значення слів та виразів.
Калач – білий хліб особливої форми, випечений із
крученого переплетеного тіста.
Зарубати на носі – добре запам’ятати.
Мовчав як риба – не промовив жодного слова.
2. Побудувати синонімічні ряди.
Красний, гарний, хороший, добрий, гожий, файний, ладний, любий,
милий, красивий, приємний, прекрасний, славний, чудовий.
Легінь, парубок, молодий чоловік, юнак, молодик, парубійко,
парубота.
Мужній, стійкий, хоробрий, відважний, сміливий, рішучий.
Розмова, бесіда, балачка, мова, розповідь.
ІІІ. Гра “Бліц” за текстом казки “Красний Іванко і закляте місто”.
- Вчитель звертається до учнів із запитаннями. Відповідь
учні мають дати одразу ж, не обдумуючи. Якщо відповідає неправильно або не знає
відповіді, то право відповіді переходить до наступного. Правильна відповідь
приносить 1 бал.
Запитання
1. За що віддала жінка те, про що не знала? (За велике багатство).
2. Що було в хаті, коли жінка
повернулася з міста? (Повно грошей, усякої їжі).
3. Чому засмутилася жінка? (Бо продала ненароджену
дитину).
4. Чого боялася мати ? (“Прийде той чоловік і забере
найдорожче”).
5. Якого дня мав прийти той чоловік? (Не було
домовлено).
6. Кого народила жінка? (Хлопчика).
7. Ім’я хлопчика ? (Іванко).
8. Про що запитав син у матері? (Чому мати плаче?)
9. До кого пішов за порадою хлопець? (До
діда-всевіда).
10. Назва проклятого міста? (Проїм).
11. Скільки років хлопцеві, коли за ним прийдуть щезники?
(20).
12. Яку пораду дав дід? (Не вести бесіди).
13. У якій подобі були чорти? (У подобі великих
панів).
14. Куди віднесли хлопця чорти? (На чортівську гору).
15. Що чорти робили з Іваном? (Били палицями та
нагаями).
16. Куди спускався хлопець з гори? (До проклятого
міста).
17. Який колір заклятого міста? (Чорний).
18. Що принесла панночка Іванові? (Калача).
19. Які слова додали Іванові хоробрості? (Будь
мужнім).
20. Скільки днів тривало Іванове випробування? (3).
21. На який день зникла темрява? (4 - й).
22. Хто зняв прокляття з міста? (Іван).
23. Кого покликала біла дівчина, щоб лікував Івана ?
(Лікаря).
24. У кого закохався Іван? (У принцесу).
25. Кого хотів покликати на весілля юнак? (Матір).
26. Про кого кажуть “чиста душа” ? (Про Івана).
27. Чи обдумала жінка свої дії? (Ні).
28. Хто розплачується за дії жінки? (Син).
29. Чи мудро вийшов з цієї ситуації син ? (Так).
IV. Дослідження.
а) Як Іванко стає царем ?
Дитинча -> гарний хлопчик Іванко -> гарно вчиться ->
юнак -> вчиться, набирається
мудрості -> молодий господар -> 20 років -> витримує великі випробування
-> цар.
Чи легко Іванко став царем? (Ні. Життя і смерть були
поряд.)
б) Випробування на життєвому шляху Івана.
1 – ша ніч. Сікли нагаями.
2 – га ніч. Прив’язали до лавиці, шмагали залізними палицями;
мало не вмер.
3 – тя ніч. шмагали вогняними нагаями; напівмертвий.
- Хто допоміг хлопцеві знести тяжкі випробування?
(Мати, дідо-всевідо, дівчина, лікар).
Висновок: життя прожити – не поле
перейти.
V. Творча робота.
Учні дають порівняльну характеристику світлого і
темного в казці.
Оформлення таблиці
Ніч
Бідність
Темінь
Чорне
Зло
Чорт
Якийсь чоловік
Чорти в подобі панів
|
День
Велике багатство
Світло
Біле
Добро
Жінка
Хлопчик
Дідо – всевідо
Лікар (здоров’я)
|
VI. Підсумки уроку,
оцінювання результатів.
Бесіда
- Що дало вам прочитання казки “Красний Іванко і закляте
місто”?
- Чому треба спершу думати, а тоді робити?
- Які вчинки і риси характеру Івана вам сподобалися?
VIІ. Домашнє завдання.
Написати продовження казки про те, як складеться
сімейне життя Івана.
Урок № 2.
На те з нас кожен і людина,
Щоб у житті правдиво йшов,
Щоб зігрівала триєдина
Надія, Віта і Любов.
Д. Білоус.
Тема: Урок позакласного читання.
Сучасні українські літературні казки. Василь Симоненко “Подорож у країну Навпаки”.
Мета: - вчити дітей через казкові
образи відчувати слово з його найтоншими відтінками;
- розвивати мовлення, мислення, естетичні відчуття;
- виховувати любов і повагу до рідних і близьких
людей.
Обладнання: декорації до казки, музичне
оформлення.
Міжпредметні зв’язки: музика, образотворче мистецтво.
Хід уроку.
1. Перевірка домашнього завдання.
- Чим відрізняються прислів’я від приказок? Навести
приклади.
- Гра “Імена у прислів’ях і приказках”.
Кожен з учнів отримує листок з прислів’ями і приказками. За
3 хвилини вони мають доповнити по 10 прислів’їв і приказок пропущеними іменами.
Нашій … гарно в хустині (Горпині).
Без … вода не освятиться (Гриця).
Наша … на все здалася (Парася).
Наш … не туди прилип (Пилип).
Не для … паляниця, не для пса ковбаса (Гриця).
У всякої … свої обговори (Федорки).
Кожен … має свій лас (Івась).
Розказав … рябої кобили сон (Мирон).
II. Повідомлення і мети уроку.
- Учні вивчають напам’ять епіграф.
(Слова Д. Білоуса звернені до нас. Адже я – людина,
йти в житті повинен правдиво, тоді матиму Надію, Віру і Любов).
- Чому ці слова записані з великої букви? Чи допомогла
вам Надія, коли готувалися до казки?
А Віра? Любов? Отже, до праці.
ІІІ. Словникова робота.
Багно – болотисте місце, трясовина, болото.
Льох – спеціально обладнана яма із східцями; погріб.
Гилка – український народний танець.
Кигичуть – видають звук “киги”, що означає крик чайки.
Мацапура – неохайна або незграбна людина.
Склеп – закрите підземне приміщення, здебільшого для
поховання.
IV. Інсценізація казки.
Учні заздалегідь підготували декорації.
Дійові особи: автор, Лесик, Толя, два Володі,
Бородань, Великий Невмивака, гвардія мацапур, свині, квіти, Глід, Шипшина,
Терни. Учні підготували костюми, які відповідають образам персонажів; на дошці
всі картинки перевернуто.
(Інсценізація).
V. Оцінювання.
VІ. Домашнє завдання.
Написати казку про хлопчика, який виконував домашні
завдання
є оформити її у вигляді саморобної книжки.
Урок № 3
Історія – це пам’ять народу,
його свідомість і совість,
засіб самоочищення, виховання
прийдешніх поколінь.
Тема: Урок позакласного читання. Твори про історичне минуле нашого
народу. Олександр Олесь “Половці й Отрок”
Мета: - вчити учнів аналізувати
самостійно прочитані твори;
- формувати
стійку читацьку допитливість, розвивати інтерес до самостійного читання;
- виховувати
почуття патріотизму і гордості за свою Батьківщину.
Обладнання: книга: Шабельникова Л. П. Українська література.
Книга для додаткового читання у 5 класі. – К.: Грамота, 2005.
Міжпредметні зв’язки: історія, українська мова.
Хід уроку:
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.
Слово вчителя.
- Творів на історичну тему написано
дуже багато, і кожний з них по своєму цінний. Ви, безперечно, читали чимало, а
сьогодні ми попрацюємо ще над одним – віршем Олександра Олеся “Половці й Отрок”.
ІІІ. Вірш. “Половці й Отрок”.
1. Словникова робота.
2. Пояснення і записання невідомих
слів.
Отрок – хлопець – підліток, у творі
ім’я хана.
Половці – тюркський кочовий народ,
який у ХІ – ХІІ ст. населяли степи між Дунаєм і Волгою.
Євшан – зілля – степовий запашний
полин.
Шалені коні (мчать щодуху) – дикі
коні.
2. Читання твору підготовленими
учнями.
3. Аналіз тексту. Бесіда за
питаннями:
- Хто руйнував наш край ? (Половці).
- Що робив половецький дикий хан?
(Топтав ниви, палив села).
- Знайдіть у тексті опис хана Баняка.
Зачитайте його . Чому, на вашу думку, автор зображує хана саме таким?
- Хто розбив у бою війська хана?
(Володимир).
- Кого Володимир узяв у полон ? (Сто
князів)
- Де жив Отрок? (В Україні).
- Що з ним трапилось? (Забув рідний
край і звичаї).
- Хто послав посланця? (Рідний брат
бранця).
4. Творча робота
Утворити ланцюжок, за яким відбулося
повернення Отрока.
(Слова -> сумна пісня ->
євшан-зілля)
5. Читання з особами.
Розмову співця з Отроком учні читають
за особами (автор, співець, отрок).
6. Гра “Батьківщина”
Зі словами Батьківщина, пісня, життя,
слово складіть речення.
(Слова можна записувати в довільному
порядку, змінюючи за родами, числами, відмінками).
IV. Бліц – опитування.
Вчитель запитує, учень, на якого він
вкаже, з місця, не підводячись, відповідає.
1. На кого нападали половці? (На
селян).
2. Чий край руйнували половці? (Наш).
3. Чого не мав хан Баняк ? (Тіла).
4. Як звали князя, який розбив
війська хана?(Володимир).
5. Скільки князів було взято в полон?
(100).
6. Чим співець повернув пам’ять
Отрока? (Євшан - зіллям).
7. Що прокляне Отрок? (неволю).
8. Хто повернувся в останні дні до
нас? (Багато отроків).
Висновок: В останній строфі автор мав на увазі, що до України, її
народу, звичаїв, традицій повернулося багато синів і дочок, які колись як і
половецький хан Отрок, забули свою землю.
V. Хвилинка – тренування.
Пригадати прислів’я та приказки про
рідний край.
VI. Практикум.
У тексті твору шукаємо художні
засоби. (епітети, порівняння).
VII. Підсумок уроку. Оцінювання.
- Чим зацікавив вас твір? Навіщо, на
вашу думку, читати твори на історичну тематику?
- Чи повинен громадянин України бути
патріотом? Навіщо любити свою землю?
- Байдужість – це добре чи погано?
VII. Домашнє завдання.
Прочитати повість С. Васильченка
“Широкий шлях”.
Урок № 4
Добрі справи похвальби
не потребують.
В. Шевчук.
Тема: Урок позапланового читання. В. Шевчук “Панна квітів”.
Розповідь про письменника.
Мета: - вчити дітей відтворювати в
уяві прочитане;
- розкривати
духовний світ людини, бачити добро і зло, мудрість і недолугість, красу й
потворність;
- виховувати в
учнів співчуття до страждань, людського болю.
Обладнання: портрет письменника, карта України.
Міжпредметні зв’язки: етика, природознавство.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Вступне слово вчителя.
2. Розповідь вчителя про життя та
творчість Валерія Шевчука.
ІІ. Казка “Панна квітів”.
1. Словникова робота.
Бовдур – нерозумна людина, дурень,
недотепа.
Бридкий – який викликає огиду,
потворний відразливий.
Ганок – прибудова, присінок біля
входу в будинок.
Пасок – ремінь.
Памороки забивати – притупляти розум,
затуманювати свідомість.
Костур – груба палиця часто з
загнутим верхнім кінцем.
2. Робота над текстом твору.
- Читання тесту.
- Бесіда мандрівка.
- Якою перед нами постає дівчина?
- Як сприймали люди Земноочку?
(Спочатку жаліли, а згодом лаяли, били).
- Що ж відбувалося з очима? (Ставали
випиті, стомлені).
- До якої межі доходила героїня?
(Закінчувалося світло й починалася темінь).
- Коли дівчинка прокинулася, що вона
побачила? (Вузеньку стежку).
- До кого привела стежка? (До діда).
- У якій оселі жив дід ?
- Чому дід погладив дівчинку по
голові? (Дідова душа щось відчувала, очі дівчинки були наповнені любов’ю).
- Чи правду дівчинка говорила дідові?
(Так).
- Які квіти були найбільше до вподоби
старому? (тюльпани).
- Як називав себе дід? (Вунько,
Мунько).
- Ким бачить дівчина Вужа й Димка ?
(Друзями).
- До діється ? (Перетворення).
- Що зробила мала й ніжна долонька
дівчини? (Торкнулася голови вужа, й жало відпало).
- Чому казка має таку назву?
3. Ґрунтування персонажів за
моральними категоріями “добро” і “зло”.
Добро
Дівчинка, Сон, жучок, хмари,
держава, квіти, трави, жайворонки, цвіркуни, небо, дика груша.
|
Зло
Дід Крінос, Вуж, Димко, мурахи.
|
Висновок: потрібно багато праці,
терпіння, любові, щоб зникло зло.
ІІІ. Закріплення вивченого.
Літературний диктант
1. Ім'я дівчинки з казки "Панна
квітів" (Зеленоочка)
2. Якого кольору Зеленоочка мала
сукенку? (Зеленого)
3. Чи мала дівчинка власну хату? (Ні)
4. З чого був дах дідової хати? (З
очерету)
5. Скільки сходинок мав ґанок? (Дві)
6. Де мала спати дівчинка? (У
повітці)
7. Мурашок звали:… (Вунько, Мунько)
8. Хто носиться з думкою й голова не
болить? (Дим)
9. Навіщо Кріносу дрова? (Варити
зілля)
10. Що розбудило людей? (Хмари дали
дощ, а сонце – спеку)
11. У що перетворився дід? (У
каменюку)
12. Якої пори року відбувалася дія в
казці? (Навесні)
ІV. Підсумок уроку, оцінювання.
Бесіда.
- Що найбільше запам'яталося вам з
казки?
- Чи переживали ви за Зеленоочку?
- Чи запам'ятався Димок?
- Про кого з героїв хотіли б написати
казку?
V. Домашнє завдання.
Написати казку про одного з героїв
твору В. Шевчука "Панна квітів".
6 клас
Урок № 1
Тема: Урок позакласного читання.
Свято українського гумору.
Мета: розширити знання учнів про гумор у літературі та мистецтві,
про Леонардо да Вінчі як письменника-байкаря, про Модеста Левицького та
сучасних письменників-гумористів.
Обладнання: клас прикрашений кольоровими кульками, плакатами із
стислими цікавими висловами (Любиш жарти над Хомою – люби й над собою. Де сміх,
там і людина; худоба не сміється (М. Горький). Від гніву старієш, від сміху
молодієш. Хатинка, де сміються, багатша за палац, де нудьгують.)
Хід уроку
Ведучий. От сидиш і думаєш… Гумор…
Сатира… Наш чудовий народ. Дотепний. Веселий. Мудрий. Я бачу свій народ, як
він, ухиляючись у вуса, дивиться на тебе лукавими своїми очима і
"зничтожає" тебе.
…Як я люблю цей
народ, коли він мене "зничтожає" своєю мудрістю, своїм дотепом, своїм
неперевершеним "своїм"…
І я його розумію,
і він мене розуміє, і він знає… що люблю ж я його, як сонце, як повітря, а він,
народ, стоїть, підморгує, усміхається.
Та будь же ти
тричі щасливий!
(Остап Вишня).
Лунає весела мелодія.
Учитель. Що ж це за благо, що за багатство, що за радість така
– сміх? Чому сміються люди?
Сказати, що
причин стільки ж, скільки людей, - це, мабуть, занадто. Але сміються люди і з
фізіологічних причин, від лоскотання чи відчуття задоволення. Сміються від
сп'яніння.
Сміються люди і
від радості. Сміються від невідповідності форми і змісту, слова і діла, одягу і
віку, незнання предмета і його використання, словом, невідповідність
загальноприйнятим нормам, правилам та звичкам.
(Музична пауза)
Ведучий. Треба
любити людину. Більш, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І
тоді людина разом з тобою буде сміятися… із себе, із своїх якихось хиб,
недоліків, тощо. І буде такий дружний, такий хороший сміх…
Той сміх, що не
ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує…
(О.
Вишня)
1-й учень
Чи не найбільше
посмішок викликають стосунки дітей і батьків. Ось, наприклад, розмова сина з
матір'ю:
- Чому твій
маленький братик так кричить?
- А чому йому не
кричати? Якби у вас не було ні волосся, ні зубів, якби ноги вас не тримали, а
руки не слухалися, ви ще не так закричали б.
2-й учень.
- Чи не здається
вам, що теперішня молодь жахливо одягається? Наприклад, ось цей юнак…
- Це моя дочка…
- Пробачте, я не
знав, що ви - її батько.
- Я - її мати.
3-й учень
Маленький хлопчик
уперше пішов до школи.
- Ну, і чому ж
тебе, синку, навчили?
- Нічому, -
зітхнув першокласник. – Звеліли завтра знову прийти.
4-й учень.
- Не брудни
скатертину, Івасю! Бабуся прала її, прасувала. Треба поважати чужу працю.
- Але ж бабуся не
чужа.
Ведучий. Витоки українського гумору
сягають сивої давнини. Здається, він з'явився на білий світ одночасно з першими
українцями. Яскріє гумором усна народна творчість.
Український народ
створив безліч жартівливих пісень, коломийок, каламбурів… У добрий час і в
годину лихоліття сміх не залишав наш люд.
Ведуча. Українці вміють сміятися,
створювати собі настрій, піднімати дух. Тому так багато сміхотворців і в нашій
літературі. Це Іван Котляревський, Степан Руданський, Іван Нечуй-Левицький,
Микита Годованець, Степан Олійник, Остап Вишня, Павло Глазовий та ін… Гумор –
це не просто сміх, це сміхотерапія.
Ведучий На початку ХХ ст. з’явилися книжки гумору
українського письменника Микити Годованця. У 20 – 30 р.р. це ім’я було дуже
відоме. А потім гуморист зник з літературного обрію на 10 років. Тюрма,
заслання…
До творчості
праці письменник повернувся аж після смерті Сталіна. Окрім власних оригінальних
творів. М. Годованець створив чимало переспівів творів римлянина Федра, грека
Бабрія, італійця Леонардо да Вінчі.
1- й учень. Так - так, саме Леонардо да
Вінчі. Увесь світ знає цю людину як геніального художника, видатного дослідника
і винахідника, скульптора…
Але мало хто знає, що талановитий італієць був
ще й байкарем. Його байки переспівав М. Годованець, і ми пропонуєм їх
послухати.
2- й учень. читає байку "Осел на льоду".
3-й учень.
"Погідливий клен".
4- й учень. "Каштан і Фіга".
Учні виконують
українську жартівливу пісню "Грицю, Грицю, до роботи".
Ведучий. Сміх лікує нервові стреси,
продовжує наше життя. Уміння людини посміятись із себе покращує настрій,
зменшує неприємності.
Почуття гумору
допомагає подолати труднощі і негаразди у нашому проблематичному житті.
Гумор – добрий
сміх. Він перейнятий приязню і людинолюбством. Жарт, дотепне слово часто
впливають на людей дужче, ніж будь – які повчання.
- Учні читають
вірші П. Глазового за ролями.
"Неперевершена
коза", "Кулик".
Ведуча. А тепер послухайте
бувальщину з книжки Олекси Різниченка
"Спадщина тисячоліть", "Бувальщина про двох
подорожніх."
Ведучий. Мені здається, що час
залишити подорожніх, бо все, що вони далі казатимуть, кожному з нас добре
відоме. А коли це говориться у гніві, то може тільки роз’єднувати, а не
здружувати.
Нам ж не годиться
сваритися.
Просто треба
знати справжню ціну один одному і мати свою гідність. Згадаймо, як писав
Великий Кобзар: "А на москалів не вважай, нехай вони собі пишуть по –
своєму, а ми по – своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє
краще, нехай судять люде".
Ведуча. Для кожної людини рідне
слово – цілий світ. А пісня – співочий світ. Тож слухаємо коломийки.
- Учні виконують
коломийки.
- Учитель
оголошує про закінчення уроку і дякує учням за роботу.
Урок № 2
Тема: Урок позакласного читання.
В. Близнець "Женя і Синько".
Мета: - поглибити знання учнів про
творчість В. Близнеця, зосереджуючи увагу на його творі "Женя і
Синько";
- дослідити, як у
повісті розповідається про життя дітей у великому місті, охарактеризувати
поведінку різних персонажів;
- розвивати
культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння логічно мислити, грамотно
висловлювати свої думки, спів ставляти, робити висновки; формувати читацькі
смаки школярів;
- виховувати
почуття поваги до творчості В. Близнеця, прищеплювати інтерес до наслідків
власної праці.
Тип уроку: урок – конкурс.
Обладнання: портрет В. Близнеця,
бібліотека його творів, учнівські малюнки до твору, музичне супроводження.
Хід
уроку
І. Організаційний момент.
Для проведення конкурсу клас
поділяємо на дві команди. Кожна команда обирає собі назву.
ІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Проведення конкурсів.
1. "Далі…Далі…Далі"
Кожна команда протягом 5 хв. має
відповісти на декілька запитань.
Максимальна кількість балів за цей
конкурс – 10 (за кожну правильну відповідь 1 бал).
1 команда.
1) Про що свідчить опис двору, де живуть
герої твору?
2) Чому Андрія Кущолоба названо
Беном?
3) Які написи можна було побачити на
дверях будинку, де жив Бен?
4) Ким були батьки Бена?
5) Хто його виховував?
6) Керівником якої армії був Бен?
7) Чим військові ігри хлопців
нагадували справжні?
8) Що у творі названо Гонконгом?
9) Як звали класного керівника 5 – А
класу?
10) Яку плату мусив вносити Бен за
генеральський чин?
2 команда.
1) Чим батьки "балували
Бена"?
2) Які казки розповідав дід онуку?
3) Хто і через що зупинив гру хлопців
у парку?
4) Чому директор проводив збори у 5 –
А класі?
5) Яким чином дід Андрон виявив, що
його внук займається крадіжкою?
6) Що Бену розповів курсант стосовно
танка Т – 34?
7) На що скаржився міліції доктор
біологічних наук, професор Гай?
8) Для Бена найстрашніше – це зрада і
самотність. Чим це пояснити?
9) Як були розподілені обов’язки між
хлопцями стосовно укріплення танком?
10) Чому дід Андрон вважав себе
винним перед батьками, школою, людьми?
2. "Найспритніший". Гра "Доміно".
Дібрати прикметники, які б
охарактеризували образ Бена.
Тривалість – 1 хв., за кожне дібране
слово – 0,5 бала.
Бен – спритний, рішучий, брехливий.
3. "Відгадайка".
Заповнити кросворд. Кожна правильна
відповідь – 1 бал.
![]() |
По горизонталі:
1. Прізвище головного героя (Кущолоб)
2. Місце, звідки Жені було видно увесь двір. (Балкон)
3. Місто де відбувалося події твору. (Київ)
4. Ім’я вчительки. (Ізольда)
5. Справжнє ім’я Бена. (Андрій)
6. Військове звання головного героя твору. (Генерал)
7. На думку директора школи,
фантомас–тупий…кіноганстер. (Французький)
8. Друге ім’я у назві повісті. (Синько).
По вертикалі:
Прізвище автора твору. (Близнець).
5. Гра "Спостережливий".
Про якого героя говориться в уривку.
Кожна правильна відповідь – 1 бал.
1. "Це був патлатий довготелесий
хлопчисько з пухлим обличчям, з рум’янцем на всю щоку.
А очі! Синьо – голубі, безжурно –
веселі, як у матері!" (Бен).
2. "Попереду, трохи згорбившись,
у знаменитій воротарській стойці застиг… - права рука Бена, недбало закинувши
червоний шарф за спину і нап’явши на самі очі іржаву німецьку каску".
(Вадька Кадуха).
3. "Нема вже сил у мене
упоратись з ним. Я його виняньчив, вигодував, а тепер хай батьки виховують. Хай
вони беруть його в руки, наставляють на розум. Нема вже в мене терпцю."
(Дід Андрон).
4. "Мабуть, у глибині душі він
страждав від того, що такий удався: рудий, найдовший у класі, а ніс – ота
розплескана кирпа, над якою люблять сміятися дівчата". (Микола Максюшко).
5. "Відчувши радість. Радість
людини, що твоїми руками зробила щось добре. А тобі, як ініціатору знищення
туй, я дам найкращий шмат роботи".
(Директор школи).
6. "Невідомі особи, очевидно,
вночі по злодійському залізли в підвал і з сарайчика під номером тридцять, що
належить мені, витягли двомісний туристичний намет, два спінінги, надувний
гумовий човен, не кажучи вже про кілька банок абрикосового варення…"
(Професор Гай - Бичковський).
IV. Підсумок уроку –
конкурсу.
Оголошення переможців.
V. Домашнє завдання.
Написати твір – мініатюру на тему
"Радість людини, що своїми руками зробила щось добре."
Урок № 3
Тема: Урок позакласного читання.
В. Нестайко "Незнайомець з 13 квартири".
Мета: - продовжити знайомство учнів із творчістю В. Нестайка;
виявити її значення у формуванні позитивних рис в учнів;
- розвивати
вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження; доводити власні
міркування; характеризувати героїв твору, давати оцінку їхній поведінці та
вчинкам;
- виконувати
почуття пошани, поваги до творчості В. Нестайка; пізнавальний інтерес до
наслідків власної праці.
Тип уроку: урок – гра "КВК"
Обладнання: портрет В. Нестайка, музичне
супроводження до уроку, бібліотека творів письменника.
Хід
уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.
Мотивація
навчальної діяльності.
ІІІ. Проведення КВК.
Клас поділяється
на дві команди. Обираються капітани. придумують назви командам. Оголошується
порядок участі у змаганнях (проводиться жеребкування).
Розминка (беруть участь всі гравці
команд).
- Завдання для
першої команди.
1. До якого міста приїхали хлопці відвідати родичів Павла?
а) Києва; б) Полтави; в) Новгорода;
2. Ким мріяв стати Яма в майбутньому?
а) лікарем; б)
машиністом; в) міліціонером.
3. В якій квартирі мешкала Валя?
а) 35; б) 13; в) 25
4. До якого кінотеатру хотів потрапити Павло?
а) "Познань";
б) "Красуня"; в)
"Дніпро"
5. Коли був споруджений пам’ятник, який побачили
хлопці, подорожуючи до плету?
а) у 1822 р.; б) у 1802 р.; в) у 1872 р.
6. Льоха по – українськи означає:
а) необережний; б) свиня; в) байдужий
7. Про що мріяли Ява і Павло?
а) щоб врятувати
когось і стати героями; б) бути справжніми професіоналами театрального
мистецтва;
в) оселитися
назавжди у Москві.
8. Дядько Павло мав пістолет, оскільки був:
а) суддею з легкої атлетики;
б) військовим;
в) охоронцем.
9. Увагу Яви і Павла в зовнішності Будки привернуло те, що:
а) він мав латаний одяг;
б) на його штанях можна було побачити безліч
блискучих металевих
заклепок;
заклепок;
в) сорочка була забруднена червоною фарбою.
10. Після сутички
хлопців з Будкою Валя та її братик Микола зустрічали Яву і Павла як:
а) мужніх захисників; б) героїв-космонавтів;
в) воїнів-визволителів.
11. Через що Толю
хлопці по-вуличному називали Будкою?
а) Любив майструвати будки для псів;
б) за його велике обличчя;
в) оскільки він не досить чітко вимовляв слова, а бубонів.
12. Скільки років
було Максиму Валер'яновичу?
а) вісімдесят; б) дев'яносто
два;
в) сімдесят шість.
Завдання для другої команди
1. Незнайомець,
годинник якого залишився в руках у Павла, був:
а) видатний скульптор; б) талановитий актор;
в) обдарований музикант.
а) видатний скульптор; б) талановитий актор;
в) обдарований музикант.
2. Яку дитячу
виставу відвідали хлопці?
а) «Снігуронька»; б) «Червона Шапочка»;
в) «Пригоди Знайки».
3. Портрет якого
знаменитого артиста хлопці побачили на стіні помешкання Максима Валер'яновича?
а) Станіславського; б)
Щепкіна;
в) Шаляпіна.
4. Щоб
стати справжнім артистом, на думку Павла, необхідно:
а) вміти танцювати; б) мати талант;
а) вміти танцювати; б) мати талант;
в) голосно співати.
5. Яку свійську тварину
Павло рекомендував використовувати замість
метеослужби?
метеослужби?
а) Кролика; б) курку;
в) ягня.
6. Поведінку якого героя
нагадував Будка, коли Валя і хлопці звернулися до нього, щоб той повернув
годинник?
а) Остапа Бендера; б)
Робінзона Крузо;
в) Тома Сойєра.
7. Годинник
незнайомця був позолочений з чорним циферблатом марки;
а) «Політ»; б) «Салют»;
а) «Політ»; б) «Салют»;
в) «Сатурн».
8. Кияни не уявляли
футболу без:
а) прохолодного напою; б) насіння;
в) жувальних гумок.
9. Якого кошового
Катерина II заслала до
Соловецького монастиря, де він просидів у сирій, темній холодній ямі аж
двадцять п'ять років?
а) І. Сірка; б) І.
Богуна;
в) П. Калнишевського.
10. Київська, кіностудія була названа на честь:
а) О. Гончара; б) О. Довженка;
в) І. Франка.
11. Картина, в епізоді якої знімалися
герої твору, розповідає про часи:
а) Першої світової війни; б) революції 1905р.;
а) Першої світової війни; б) революції 1905р.;
в) кріпацтва.
12. Ява і Павло вирішили написати твір під назвою
«Незнайомець з тринадцятої квартири, або...»:
а) «Пошуки хазяїна годинника»;
б) «Злодії шукають
потерпілого»;
в) «Київські пригоди».
Примітка. За кожну правильну відповідь
встановлюється 1 бал.
2. Конкурс допитливих і мудрих
Один представник від команди працює
біля дошки над розгадуванням кросворда.

По горизонталі:
1. Місце, де хлопці отримали годинник
від незнайомця. (Пляж)
2. Ім'я головного героя твору. (Ява)
3. Споруда Різдва Богородиці. (Церква)
4. Експонат, який привернув увагу
хлопців, під час їх перебування на знімальному майданчику. (Літак)
5. Предмет, через який був схвильований Ява, коли
побачив його у шухляді письмового стола Павлового дядька. (Пістолет)
По вертикалі:
1. Ім'я друга Яви. (Павло)

По горизонталі: 1. Гра, якою захоплювалися герої твору. (Футбол)
2. Транспорт, яким хлопці приїхали на стадіон. (Тролейбус)
3. Місце, де герої твору зустрілися
з хазяїном годинника. (Студія)
4. Автор твору «Незнайомець з
тринадцятої квартири». (Нестайко)
5. Назва площі, якою милувалися
хлопці, приїхавши до Києва. (Хрещатик)
По вертикалі:
1. Герой, який влаштував бійку в яру
з Павлом. (Будка)
3. Конкурс «Спостережливий»
Визначити, кому належать слова з
твору:
а) «Якби ви, шмарогузи, були мої сини, я б зараз так вам по чепі надавав,
що ви б у штани завтра не влізли. А оскільки я не маю права
цього робити, то я вам просто кажу — ще хоч раз щось таке — і я не
гайно купую вам квитки і того ж дня одправляю назад у Васюківку».
(Дядько Павла — Грища)
цього робити, то я вам просто кажу — ще хоч раз щось таке — і я не
гайно купую вам квитки і того ж дня одправляю назад у Васюківку».
(Дядько Павла — Грища)
б) «Давай поклянемось, що більш не брехатимем. І домовимося: якщо
не можеш або не хочеш сказати правду — мовчи, хоч би як домагалися, — мовчи і все». (Павло)
не можеш або не хочеш сказати правду — мовчи, хоч би як домагалися, — мовчи і все». (Павло)
в) «Тепер зрозуміло, але нема в нас такого, щоб царя грав. Бо в нашому
репертуарі про царів зараз жодного спектаклю нема». (Молодиця з театру)
г) «Раз справа серйозна, її не можна вирішувати отак на ходу... Ходімте
в мій чертог! І там у щирій бесіді ми знайдем насолоду». (Максим Валер'янович)
д) «Безсовісні! Безсовісні! Піонери, називається! Школярі, називається!
Все розкажу в школі! От побачите! І батькам вашим розкажу!» (Валька)
Все розкажу в школі! От побачите! І батькам вашим розкажу!» (Валька)
є) «Але я знаю, хто взяв... Один
хлопець... Він не з наших... Випадково тоді був... Це, знаєте, чувак
правильний... строк уже мав... у тюрязі сидів... Так що...» (Будка)
4. Конкурс капітанів
1) Міні-розповідь: своя версія
пошуку власника годинника.
2) Назвати пам'ятники
архітектури, які згадуються у творі.
3) Які команди брали участь у
футбольному матчі? («Динамо»(Київ), —
«Торпедо»(Москва)) Чим закінчилася гра? (Кияни виграли у торпедівців 3:2)
«Торпедо»(Москва)) Чим закінчилася гра? (Кияни виграли у торпедівців 3:2)
5. Конкурс «Домашнє
завдання»
Кожна з команд інсценізує уривок: з
твору В. Нестайка «Незнайомець з тринадцятої квартири».
IV. Підсумки уроку. Оголошення
результатів гри.
Визначення переможців
Визначення переможців
V. Домашнє завдання
Дібрати прислів'я про дружбу,
вірність; вміти їх прокоментувати.
Урок
№ 4
Тема: Урок позакласного читання за
творами Павла Глазового.
Мета: познайомити учнів з
творчістю відомого гумориста, навчити виразно читати гуморески, уміти визначати
головну думку;
розвивати почуття гумору,
оптимістичного ставлення до навколишнього світу; виховувати та формувати
естетичні смаки.
Обладнання: збірки творів Павла
Глазового, його портрет, плакат з висловом гумориста:
Від малого до старого —
Всі ми любим щирий сміх.
Із веселого й дурного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх - не б'є, не
мучить,
Чим і бажаний для всіх
Шанувальників своїх,
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Організаційна хвилинка (чи
всі готові до уроку, чи мають твори).
2. Бесіда на повторення.
1) Коли ми говорили про смішне?
(Коли вчили народні анекдоти, байки).
2) Дайте визначення поняття
гумору.
IІ. Мотивація навчання школярів
1. Вступне слово вчителя.
Вислів,
записаний на плакаті, є епіграфом нашого уроку і всієї творчості Павла
Прокоповича Глазового. Кожен із вас готував його
твори
до виразного читання, шукав інформацію про життя і творчість цього знаного й
популярного в Україні гумориста.
2. Оголошення теми, мети і завдань уроку.
IІІ. Сприйняття
і засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Повідомлення учнів з читанням
текстів.
Повідомлення 1. Важко тепер українському
народові. Кілька століть ми жили під чужим гнітом, не мали права говорити
рідною мовою. А вона збереглася в піснях, казках, легендах і дотепах. Так само,
як спів, впливає на людину й усмішка.
То
дві сестри. Вони єднають кожну людину з життям народу, з його історією.
Творчість
Павла Глазового має глибоке національне коріння. Він так, як Шевченко чи
Руданський, черпає свої сюжети з криниці народної творчості та єднає їх із
сучасністю. Його твори мають гострий зміст, який відразу викликає сміх.
Виразне читання гуморески
«Підмітайло»:
- За що тебе, - запитала
Синка свого мати, -
Синка свого мати, -
Міліція заставила
Двори
підмітати?
- За
те, мамо, що вітрину
Розбив головою.
Розбив головою.
- Ти ж міг себе покалічить!
- Так я бив чужою.
Повідомлення 2. Великим його досягненням є
сукупність вислову. Легко багато говорити, але сказати це саме коротко зуміє
не кожен. У Глазового стислий сюжет із несподіванку закінченням, що дещо
нагадує співомовки Степана Руданського.
Виразне читання гуморески «Краса
ненаглядна»:
Дістає Ельвіра лаки,
Робить манікюри.
Для Ельвіри — це ознаки
Вищої культури.
То раніш вона питала:
Хочеш дулю з маком? —
А тепер, бува, як скрутить.
То виходить — з лаком.
Розповідь учителя.
Народився
видатний гуморист 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка, за 40 кілометрів від
Кривого Рогу. Сумне й голодне було його дитинство, як і багатьох інших людей
того періоду. Єдиним світлим спогадом про ті важкі часи було спілкування з
учителем Іваном Гуцалюком, якого він згадує з великою теплотою. Учитель
прищепив Глазовому любов до літератури, вчив писати вірші, давав книжки із
своєї бібліотеки. Він помітив у Глазового природний нахил до гумору і
познайомив його з творчістю Остапа Вишні, але остерігав нікому про це не
розказувати і не показувати його писань. Зрозуміло, чому. Вишня був тоді на
засланні.
Коли
в 1940 році Глазовий закінчив середню школу, його забрали в армію, де він
пережив усі страхіття війни й пекло на фронті.
Після
війни, навчаючись в педагогічному інституті, Павло Прокопович надіслав кілька
своїх гуморесок до журналу «Перець», в якому працював тоді звільнений із
заслання Остап Вишня. Видатний майстер сміху позитивно оцінив спроби молодого
гумориста. Відтоді Глазовий активно співпрацював із «Перцем». Після закінчення
вузу він став працювати пліч-о-пліч з Остапом Вишнею у «Перці». Вісім років
Глазовий товаришував із нашим геніальним гумористом, якого вважає своїм
учителем.
Повідомлення 3. Павло Глазовий видав 19
збірок гуморесок і чимало книжечок для дітей. Зараз часто друкують його
гуморески в різних виданнях. Багато сучасних українських акторів, естрадних
виконавців мало не виривають із рук все написане Глазовим, щоб потішити своїми
виступами українського глядача, викрити все шкідливе і погане, й підтримати
все, що є світлим і шляхетним. (Див. додатки, 223—227.)
Виразне
читання творів «Серед темної ночі», «Мова величава».
Повідомлення 4. Глазовий — це совість
сучасної України. В останні роки у нього з'являється новий жанр — гостра
політична сатира, яка була неможлива за більшовицьких часів. Він тепер може
бути більш відвертим, критикувати своїх земляків за зневагу до рідної мови,
виявляти всі недоліки нашої теперішньої влади, депутатів, крадіїв, хабарників.
Він
не тільки викриває і дорікає, але й дає добру пораду: «Як не візьмемось за розум, то нас так притисне, що
почнемо краще жити тоді, як рак свисне» («Байка про золотого рака»).
2.Виразне читання гуморесок:
«Кто шумел?»
«Заморські гості».
«Заноза».
«Кто шумел?»
«Заморські гості».
«Заноза».
«Турок».
«Не в своїй тарілці».
«Спілкування».
«Дядько їсти хоче».
« Красотульки».
3. Бесіда після
виступів читців.
1) Про що розмовляли вітер і
«бронзовий Богдан»?
2) Чому Богдан сумний?
3) Як ви розумієте назву твору?
4) Що здивувало туристів із
Канади ?
5) Прокоментуйте відповідь сержанта
міліції. Чи погоджуєтесь ви з його думкою?
6) За допомогою яких художніх
засобів у творі «Мова величава» автор підкреслює багатство нашої мови, висміює
людей, які цураються її?
7) Яка основна думка твору?
8) Які думки викликає у вас
ставлення до української мови
персонажів гуморесок «Заноза», «Турок», «Не в своїй тарілці», «Красотульки»?
персонажів гуморесок «Заноза», «Турок», «Не в своїй тарілці», «Красотульки»?
9) Які люди цураються рідної
мови?
10) Прокоментуйте монолог матері. Чому
дочка не знає української мови?
11) Який приклад подавала дочці мати?
12) На підставі прочитаних і почутих
творів Глазового з'ясуй
те, хто винен у тому, що багато українців цураються рідної мови.
те, хто винен у тому, що багато українців цураються рідної мови.
13) Яка головна думка прочитаних гуморесок Павла
Глазового?
IV. ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ
Підготуватися до уроку літератури
рідного краю за творами Віктора Лагози («Їжак та Лось», «Орлокрилий Горобець»,
«Вовк і Кіт», «Чом Вовк гірчицю їв?» та інші на власний вибір).
Урок № 5
Тема. Урок позакласного читання за
твором Клавдії Фольц «Материнське серце».
Мета: познайомити учнів з творчістю
письменниці, показати силу материнських почуттів і жорстокість дітей, спонукати
до аналізу деяких своїх вчинків стосовно батьків; розвивати спостережливість,
бажання висловити власну думку; виховувати любов і повагу до батьків, до
старших людей, увагу до людей, які живуть поруч.
Обладнання: портрет письменниці, на дошці або на
плакаті слова Клавдії Фольц:
Тепер… моє життя
минає
В добробуті, в
спокою, в тишині,
А на чужому
обрії безкраїм
Мій рідний Край ввижається мені.
Хід уроку
І. Мотивація навчання школярів
1. Вступне слово вчителя.
Вперше
ми знайомимося з творчістю української письменниці, яка не живе в Україні, а
далеко за її межами. Про таких письменників кажуть, що вони представники
діаспори (діаспора - це біологічний термія і означає «розсіюватися»).
Рознесли, розвіяли вітри історії наших українців По всьому світу, але душею
вони тут, на цій землі, яку вважають своєю Батьківщиною.
2. Оголошення теми, мети і завдань
уроку.
IІ. Сприйняття і засвоєння учнями
навчального матеріалу
1. Розповідь про Клавдію Фольц.
Повідомлення учнів.
Повідомлення 1. Відома поетеса і прозаїк Клавдія
Фольц — актриса, яка багато праці доклала в розвиток українського мистецтва в
Австралії і як професіонал, і як активний громадський діяч, і як талановитий
автор поезій та оповідань. її твори українська шкільна рада рекомендувала для
читання в українських школах. У спогадах «Під сонцем Австралії» Дмитро Чуб (Нитченко)
згадує про участь Клавдії Фольц у проведенні літературних вечорів для
української громади Сіднея та Мельбурна.
Поезії
Клавдії Фольц сповнені любові до рідної України, почуттям туги за рідним
краєм.
Наше село та прадідівська
хата
Часто з'являються в моїх
думках;
І дах солом'яний, від років
волохатий,
І горобці у стрісі по кутках.
Повідомлення 2. Поетеса понад усе любить чудові
краєвиди південного українського степу, колиски свого дитинства. Освідченням у
коханні до українського прекрасного міста, «перлини» Чорного моря звучать рядки
поезії:
Хтось серце загубив у
Сан-Франциско...
Навічно хтось закоханий в
Париж,
Душі ж моєї золота колиска —
Одеса — місто... і ні менш,
ні більш!
Героями
багатьох прозових творів є наші співвітчизники, яких доля закинула на далекий
п'ятий континент. В оповіданнях письменниця порушує важливі морально-етичні
проблеми, з якими зіткнулися емігранти на чужині, а саме: вірність рідному
народові, збереження національної самобутності, традицій свого народу, взаємини
в сім'ї. Саме болючій проблемі взаємин і повазі присвячений її твір
«Материнське серце».
3. «Поетична хвилинка» Борис Олійник
Сива ластівка
Мамо, вечір догоря,
Вигляда тебе роса,
Тільки ти, немов зоря,
Даленієш в небеса,
Даленієш, як за віями сльоза.
Ти від лютої зими
Затуляла нас крильми,
Прихилялася
Теплим леготом.
Задивлялася білим лебедем,
Дивом-казкою
За віконечком,—
Сива ластівко,
Сиве сонечко.
Сад вишневий на порі,
Повернулись журавлі.
А мені, як до зорі,
Долітати на крилі
Все до тебе, як до вічної
зорі.
Там, де ти колись ішла,
Тиха стежка зацвіла
Вечоровою матіолою,
Житом-долею
Світанковою,
Дивом-казкою,
Юним соняхом,—
Сива ластівко,
Сиве сонечко...
4. Коментар до вірша.
5. Знайомство з текстом твору (переказ).
6. Питання для обговорення.
1) Як склалося життя жінки під
час війни?
2) Яке горе випало на її долю?
3)Яка радісна несподіванка
випала на її долю через 5 років
після війни?
після війни?
4) Чи варто було матері їхати
до Австралії?
5) Чи могла вона не поїхати?
6) Яке враження справила на вас
поведінка невістки та онуків?
7) Чим вас вразила доля родини,
в яку потрапила бабуся?
8) Як їй жилося серед чужих
людей?
9) Про кого вона весь час
піклувалася?
10) Як старші сини повелися з матір'ю?
11) Як ви ставитеся до їхніх вчинків?
12) Хто був винен у смерті матері?
13) Як ви розумієте назву твору?
14) Що вас найбільше вразило в цьому творі?
15) Яка головна думка твору?
16) Чи змусив цей твір замислитися над вашим
ставленням до
батьків?
батьків?
17) Чому саме вірш «Сива ластівка» Б. Олійника ми
взяли епіграфом до твору? Обґрунтуйте свою думку.
III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити теоретичні відомості про
гумор і гуморески.
7 клас.
Урок № 1
Тема: Урок позакласного читання. А. Кащенко «Над Кодацьким
порогом».
Мета: продовжити знайомити
школярів з історичним минулим нашого краю, народу на прикладі твору А. Кащенка
«Над Кодацьким порогом»; з’ясувати ідейно-художній зміст повісті,
охарактеризувати його героїв;
-
розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, вміння
узагальнювати, порівнювати, співставляти, раціонально використовувати
навчальний час;
виховувати
почуття пошани, поваги до історичних героїв краю, прищеплювати школярам любов
до Батьківщини, народу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет А. Кащенка,
бібліотека його творів, додатковий матеріал про козаків, дидактичний матеріал.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуальність опорних знань учнів у формі бесіди.
- Що вам відомо про козаків?
- Які риси характеру
притаманні козакам?
- Чи легко бути козаком? Свої
міркування обґрунтуйте.
- Пригадати твори про
козаків, які ви вивчали. Розгадаємо кросворд.
Кожна правильна відповідь – 1
бал.
Клас ділимо на 2 команди.
![]() |
1. Назва твору І.
Крип’якевича про козаків. (Малі козаки).
2. Назва твору І.
Нечуя-Левицького (Запорожці).
3. Твір О. Сенатович. (Малий
віз).
4. Риса характеру козаків,
синонім до слова «спритність» (кмітливість).
5. Твір Т. Шевченка ….. ніч.
(Тарасова)
6. Твір Т. Шевченка Іван…..
(Підкова).
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Той,
хто не любить своєї
країни, нічого любити не може.
Д.
Байрон.
1. Додаткова розповідь вчителя про
козаків.
2. Бесіда з учнями про життя та
творчість А. Кащенка.
-
Хто такий А. Кащенко? Яку він здобув освіту?
-
Який вплив мав на А. Кащенка його старший брат Микола?
-
Яке було найбільше захоплення А. Кащенка у житті?
-
На які теми писав більшість творів А. Кащенко?
-
Про які події йдеться у творі «Над Кодацьким порогом»?
-
Переказ цікавих епізодів твору.
-
Визначення та запис в зошит теми та головної думки твору.
-
Словникова робота.
Пояснити
і записати в зошит значення слів Шанці – окопи
Реєстр
– список козаків, які визначалися польським урядом законною збройною силою.
Жовнір
солдат польської армії.
4. Проведення конкурсу «Хто більше».
Кожна
команда по черзі отримує за певний час по кілька запитань за змістом твору.
Правильна відповідь – 1 бал. Якщо команда затримується з відповіддю, право
відповіді переходить до іншої команди.
1. До кого І. Сулима був на Січі запорозьким кошовим
отаманом? (До Б. Хмельницького).
2. Хто збудував над Кодацьким порогом фортецю? (поляки).
3. Для чого І. Сулима вирішив іти з військом «до города
Азова»? (здобути срібла, золота і всяких скарбів).
4. Про кого співали пісні козаки під час походу? (Про Самійла
Кішку та Петра Сагайдачного).
5. В якій кількості козацтво із І. Сулимою вирушили до Азова?
(2500 чол.)
6. Що Сулима змусив турків зробити отримавши над ними
перемогу? (випустити на волю всіх невільників).
7. Яким чином можна було козакам потрапити до Кодака
непоміченими? (попід скелями Дніпра).
8. Біля якої річки часто ходили татари, випасаючи свої отари?
(Кальміусу).
9. Як поводилися запорожці, вертаючись з України човнами повз
Кодак?
(плакали і тужили).
10. Яким у творі зображений отаман І. Сулима? (величним і
мужнім).
11. Яким чином Конецпольський заволодів Сулимою? (підлестився
до козаків, аби вони зрадою взяли Сулиму і привели до нього).
12. Хто продовжив справу І. Сулими ?
5. Підсумок уроку.
Оцінювання роботи учнів.
6. Домашнє завдання.
Скласти порівняльну характеристику І. Сулими і Конецпольського.
Урок № 2.
Тема: Урок позакласного читання.
Є. Гуцало. Оповідання та повісті. «Перебите крило».
Мета: поглибити знання учнів про
творчість Є. Гуцала, ознайомити з його твором «Перебите крило», з’ясовуючи
ідейно – художнє спрямування оповідання, його зміст;
- розвивати читацький смак школярів, їх логічне мислення,
увагу, спостережливість;
- виховувати любов до природи, зокрема до пернатих друзів –
птахів.
Тип уроку: засвоєння знань і формування
вмінь.
Обладнання: портрет Є. Гуцала, ілюстрації
з пейзажами весни; дидактичний матеріал.
Хід уроку
І. Організаційний матеріал.
ІІ. Актуальність опорних
знань.
Бесіда з учнями за питаннями:
1. Чим для вас цікаві твори Є. Гуцала?
2. Яке значення до природи мають птахи?
3. Якими конкретними справами ви можете сприяти збереженню і
примножуванню природи рідного краю?
4. Назвіть відомі вам твори, в яких порушується проблема
бережливого ставлення до природи. Чим вони актуальні?
5. Поясніть народне прислів’я: «Природа одному мама, а
другому мачуха».
ІІІ. Оголошення теми і мети
уроку.
1.
Вступне слово вчителя.
«Люби травинку і тваринку,
і сонце завтрашнього дня…»
Л. Костенко.
2. Коротка розповідь вчителя про письменника Є. Гуцала.
3. Робота над змістом твору Є. Гуцала «Перебите крило».
- Визначення теми та ідеї твору.
- Переказ учнями цікавих епізодів з твору.
Проведення вікторини.
Запитання для вікторини.
1) На хаті якого господаря гніздяться лелеки? (доброго).
2) Що найбільше хотів Дениска? (Щоб лелеки звили гніздо на
його хаті).
3) Для чого Дениско хотів порахувати лелеченят в гнізді? (Бо
його попросив Олег Кочемас).
4) На яке дерево стрибали лелеченята з хати, коли вчилися
літати? (на ясен).
5) Хто підбив крило лелеки? (Олег Кочемас).
6) Чим лелеки харчувалися на луках? (вужами)
7) Де зимували лелеки? (у хаті Дениски).
8) Від чого навесні радів Дениска і його батьки? (бо лелеки
вирішили залишитись у них).
9) Якими були лелеки? (безпорадні).
10) Яким був весняний ранок, змальований у творі? (м’який і
теплий).
11) Чому, на ваш погляд, лелеки не покинули домівку Дениска?
12) Чи можем ми пишатися Дениском і його батьками? А Олегом?
Чому?
13) Як поставився Олег Кочемас до того, що лелеки залишилися
в Дениски? (дуже часто прибігав і допитувався про птахів).
14) Що зробив батько Дениска, коли лелеки почали мостити на
хаті гніздо? (підклав їм старе колесо).
15) Чому діти птахів відлетіли у вирій, а батьки лелеки
повернулися до гнізда? (були вдячні людям за турботу).
16) Чому боцюн не полетів у вирій, а залишився біля своєї
лелеки? (любив її і був вірним).
4. Знайти в творі місце, де описується, як лелеченята вчилися
літати.
IV. Підсумок уроку .
Скласти порівняльну характеристику Олега та Дениска.
Заповнити таблицю.
Олег
|
Дениско
|
|
|
2. Робота учнів з індивідуальними картками.
V. Домашнє завдання.
Придумати власну розповідь чи продовження до твору Є. Гуцала
«Перебите крило».
Урок 3.
Тема: Урок позакласного читання І.
Франко «Під оборогом».
Мета: поглибити знання учнів про
життя та творчу майстерність І. Я. Франка, ознайомитися з його твором «Під
оборогом», з’ясувати ідейно-художню спрямованість оповідання;
- розвивати читацький смак школярів, їх логічне мислення,
спостережливість, уміння робити висновки;
- виховувати любов до природи.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: портрет І. Я. Франка, твір, підручник,
дидактичний матеріал.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних
знань учнів.
Розгляд життєтворчості І. Франка за допомогою розгадування
кросворду.
![]() |
По горизонталі:
1. У Відні І. франко одержав ступінь доктора… (Філософії).
2. Майже завжди Іван Якович носив вишиванку… (сорочку).
3. Улюблене дозвілля письменника… (рибальство).
4. Назва села, де народився І. Франко… (Налуєвичі).
5. Професія батька письменника… (Коваль).
6. Ім’я, з яким зверталася мама до малого Франка…(Ясьо).
По вертикалі:
Прізвище письменника, який написав оповідання «Під оборогом»
(Франко).
ІІІ. оголошення теми і мети уроку.
1. Робота над текстом твору.
- Визначення теми і основної думки твору «Під оборогом» .
- Словникова робота.
Пояснення і запис в зошит значення невідомих слів та
висловів.
2. Переказ учнями найбільш цікавих, на їх думку, епізодів
твору.
3. Бліц-опитування
- Що хапало чимраз сильніше Мирона за груди під час бурі?
(Жах).
- Що кричав Мирон до хмар? (Не сій тут! Не пущу!).
- Куди вітер погнав мару? (На ліс Радичів).
- Як звався ліс по другий бік села? (Гончужне).
- З яких сторін ліси обмежали село? (з півдня та півночі).
- Чим були стурбовані родичі та сусіди Мирона після грози?
(Що Мирон не вернувся додому ще до бурі).
- Як звали куму Миронової мами? (Василиха).
- Як звали сина Василихи? (Андрусь).
- Де мати знайшла Мирона? (В сіні під оборогом. Він спав).
4. Пошукова робота.
Знайти в тексті картини опису природи на захід від оборогу та
на схід.
- Для чого автор описує картини так детально?
5. Підсумок уроку.
- Бесіда з учнями.
- Оцінювання.
6. Домашнє завдання:
Виписати в зошит діалог Мирона з велетнем перед грозою.
Знайти мовні засоби, які використав автор під час опису
природи та грози.
Урок 4.
Тема: урок позакласного читання. М.
Трублаїні «Шхуна», «Колумб».
Мета: - поширювати читацький кругозір учнів шляхом ознайомлення з
ідейно-художнім змістом творів позапрограмового матеріалу зокрема з повістю М.
Трублаїні «Шхуна», «Колумб»; стисло опрацювати життєвий і творчий шлях письменника;
- розвивати творчу уяву, пам’ять, вміння виразно читати, при
цьому коментуючи і наводячи необхідні аргументи; робити ґрунтовні висновки;
- виховувати почуття пошани до творчості М. Трублаїні, поваги
до рідної літератури.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет М. Трублаїні;
виставка його творів, дидактичний матеріал.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних
знань учнів.
Бесіда за питаннями.
1. Що таке повість?
2. Що таке природа? Твори яких письменників про природу ви
знаєте? Чим вони цікаві?
3. Яку користь отримує людина від читання книг?
4. Що допомагає героям художніх творів долати будь-які
труднощі?
ІІІ. Оголошення теми і мети
уроку.
Моя мета – запалити юних читачів бажанням стати дослідниками,
моряками, авіаторами, інженерами, вченими, що перемагають усі стихії.
М. Трублаїні.
1. Розповідь вчителя про життєтворчість М. Трублаїні.
2. Робота над змістом твору М. Трублаїні «Шхуна», «Колумб».
- Переказування учнями уривків твору, та зачитування цікавих,
на думку учнів, епізодів твору.
- Визначення теми та основної думки твору.
3. Змагання «Хто швидшу».
Клас ділимо на 2 команди.
Кожній команді буде запропоновано завдання. Хто швидше
справиться зі своїми завданнями, та команда буде переможцем. Змагання
проходитимуть в 3 етапи. Правильна відповідь0,5 бала.
І етап – робота з картками; (усно)
ІІ етап – текстові завдання; (письмово);
ІІІ етап – дати письмові відповіді на запитання (письмово).
Завдання для І команди
Картка № 1
1. Якими науками захоплювалася Люда?
2. Дослідіть, чим пояснити досконалу обізнаність Марка у
морській справі.
3. Доведіть, що Анг – хитра, жорстока, підступна людина.
4. Як, на ваш погляд, професор Ананьєв відчував себе винним
через смерть багатьох мешканців Лебединого острова і навіть своєї доньки?
Тестові завдання.
1. Яку хижу тварину побачили Марко з Ясею, перебуваючи на
кораблі «Антопулос», який майже потонув?
а) лева; б) пуму; в) рись.
2. Якої країни був пароплав
«Антопулос»?
а) Греції; б) Німеччини; в) Англії.
3. Що викрав Марко з підводного човна піратів?
а) револьвер; б)
пакет документів
4. Скільки метрів складала глина, на якій був потонулий
підводний човен?
а) 47; б) 85; в) 53.
5. Яким чином розшукували потонулий підводний човен?
а) за допомогою металошукача; б) шляхом телефонного
зв’язку;
6. Де в минулому був дід Махтей?
а) у Китаї; б) на
Кубі; в) Індії.
7. Ким мріяла стати Яся Знайда?
а) науковим дослідником; б)
командиром підводного човна.
8. Як називався пароплав, на який мусив потрапити Анг зі
шхуни?
а) «Кайман»; б)
«Буревісник»; в) «Антопулос».
9. Що віз «Антопулос» на лебединий острів?
а) обладнання для професора; б) продукти харчування;
в)
технічні прилади.
10. Що побачили Марко і Яса у відкритому морі тоді, коли їх
висадили пірати?
а) дельфінів; б) багато чайок;
11. Як Марко і Яса орієнтувалися у відкритому морі?
а) медуз; б) за допомогою сонця; в) вітру.
12. Що подарував Ясі моторист Левко?
а) сандалі; б) бриль; в) спідницю.
Завдання для письмових відповідей.
1. Як Марко потрапив на шхуну юнгою?
2. Чим був цінним пісок на Лебединому острові?
3. Через що Ангу не вдалося отруїти професора Ананьєва?
4. Якої шкоди завдав підводний піратський човен?
5. В яких умовах перебувала Люда у затонулому підводному
човні?
Як вона боролася за виживання?
6. Як Знайда сприйняла подарунки Максима, Левка, Люди?
7. Чим закінчилося змагання серед хлопців і дівчат з
плавання?
8. Опишіть шхуну, звертаючи увагу на її практичне значення.
Завдання для ІІ команди
Картка №1
1. Що Люда забороняла батькові?
2. Що робив Анг для того, щоб не був упізнаний?
3. Чи можна вважати Ковальчука зрадником, або, навпаки,
людиною, яка сумлінно ставилася до своїх обов’язків?
4. Чим пояснити те, що Ананьєв присвятив особисте життя
суспільній справі? Як це характеризує героя?
Тестові завдання.
1. Марко на шхуні «Колумб» був:
а) випадковим пасажиром;
б) сином капітана; в)
юнгою.
2. В чому полягало призначення шхуни?
а) вона рятувала потопаючих; б) перевозила рибу;
в) охороняла кордони.
3. Якими словами зазвичай вітався школяр шхуни з членами
команди?
а) «Щиро вітаємо морських сміливців!»
б) «Тихої погоди, багатої
риби.»
в) «Нехай щастить великим Колумбам»
4. Що, на думку професора Ананьєва, терміново було перевести
в порт?
а) пісок; б) фарбу; в) продукти
харчування
5. Острів Лебединий населяло багато…
а) вовків; б) тюленів; в)
лисиць.
6. Яку речовину містив пісок?
а) торіаніт; б) желит; в) нукмаріт.
7. Після зустрічі з Ананьєвим, Китаєв негайно від’їжджає до
Москви, щоб:
а) працювати в центральній бібліотеці;
б) порушити питання про
організацію промислу на Лебединому острові;
в) продовжити писати дисертацію.
8. Як Грицько мріяв назвати шхуну?
а) «Альбатрос»; б) «Переможець»; в) «Лебединий».
9. Редакція якого журналу начебто представляв Анг?
а) «Риболовець»; б)
«Рибалка півдня»; в) «Охоронець природи».
10. Слово «геній» нашою мовою означає:
а) яскравий; б) іскристий; в) сонячний.
11. Якого танцю не міг виконати Анг під час свята?
а) Румбу; б) Танго; в)
Гопака.
12. Найціннішою для рибалок шхуни була:
а) скумбрія; б) осетрина; в) камса.
Завдання для письмових відповідей.
1. В чому було призначення шхуни?
2. Чому у Бойчука часто збиралися сусіди – рибалки?
3. Яким чином нерухому шхуну вирішили застосувати у Риб
тресті?
4. Який був склад команди?
5. За що очерет поважав Марка?
6. Через що виникла сварка між рибалками шхуни і Ковальчуком?
7. Яка трагедія сталася із Знайдою?
8. Як Марко і Яся врятувалися від пожежі на «Атопулосі»?
IV. Підсумок уроку.
V. Оголошення результатів
роботи учнів.
Оцінювання.
VІІ. Домашнє завдання.
Знати ідейно – художній зміст твору І. Сенченка «Рубін на Солом’янці».
Список використаної літератури.
1.
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-12 класи. «Українська
література», Київ, Ірпінь. 2005 р.
2.
В гостях у казки. – Харків: ТОВ “Septima” 2005.
3.
Шабельникова Л. П. Українська література. Книга для додаткового читання у 5 – 6
класі. – К.: Грамота, 2005.
4.
Прислів’я і приказки. Дмитренко М. П. К.: Народознавство. 200р.
5.
Р. Росіцький, І. Росіцька «На шкільних меридіанах. Сценарії.» Тернопіль.: ФОП
Кошлатий Є. А., 2006 р.
6.
Іван Франко. Оповідання. Київ «Веселка», 2006 р.
8.
Бойцун І. Роль «посередника» в розкритті внутрішнього світу дітей у творах Є.
Гуцала // Дивослово. – 1998. - № 5.
9.
Ковальчук О., Мозолю Б. Українська література: уроки активного співробітництва.
– Тернопіль: Підручники і посібники, 2001.
10.
Степанидин Б. Викладання української літератури в школі: Методичний посібник
для вчителя. К.: РВЦ «Проза», 1995.
11.
Шевченко А. Феномен Є. Гуцала // Дивослово. – 2003. - № 3
13.
Одинець І. Від найперших вражень – до свідомої оцінки // Українська література
в загальноосвітній школі. – 1999. - № 1
Зміст
- Слово до колег.
5 клас.
1. Українська героїко – фантастична
казка «Красний Іванко і закляте місто».
2. Сучасні українські літературні
казки. Василь Симоненко «Подорож у країну навпаки».
3. Твори про історичне минуле нашого
народу. Олександр Олесь «Половці й Отрок».
4. Валерій Шевчук «Панна квітів».
6 клас.
1. Свято українського гумору.
2. В Близнець «Женя і Синько».
3. В. Нестайко «Незнайомець з 13
квартири».
4. Твори Павла Глазового.
5. Клавдія Фольц «Материнське серце»
7 клас.
1. А. Кащенко «Над Кодацьким порогом».
2. Є. Гуцало «Перебите крило».
3. І. Франко «Під оборогом».
- Список використаної літератури.
- Зміст.
- Для приміток.
Комментариев нет:
Отправить комментарий